У 2005 році сталася знаменна подія — двом дослідникам з Австралії, Беррі Маршаллу та Робіну Уоррену, було вручено Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття бактерії Helicobacter pylori та її ролі в розвитку гастриту й виразкової хвороби.
З чого все починалося
До 1984 року вважалося, що вміст шлунка в нормі стерильний. Допускали, що мікроби, потрапляючи у шлунок, можуть викликати гастрит, але наукового підтвердження цьому не було. У 1984 році патологоанатом Дж. Уоррен і гастроентеролог Б. Маршалл виділили специфічні бактерії зі слизової оболонки шлунка хворого на хронічний гастрит — спочатку названі Campylobacter pyloridis, а згодом перейменовані в Helicobacter pylori (HP).
Чим небезпечний хелікобактер
Helicobacter pylori може тривалий час перебувати у шлунку та 12-палій кишці, спричиняючи:
- ушкодження слизової оболонки;
- розвиток запалення;
- утворення ерозій та виразок.
Пацієнти, інфіковані хелікобактером, мають у 6 разів вищий ризик захворіти на рак шлунка, ніж неінфіковані.
Цей мікроорганізм є причиною приблизно 50% випадків раку шлунка та 90% випадків лімфоми.
HP і виразкова хвороба
Думки провідних гастроентерологів світу щодо ролі HP у розвитку виразкової хвороби різні. Одні вважають HP основним фактором, інші — пусковим механізмом на тлі генетичної схильності та інших чинників.
Шляхи передачі
Не до кінця ясні. Є докази гастро-орального, орально-орального та фекально-орального шляхів передачі. Головний фактор інфікування — низький соціально-економічний рівень. Певну роль відіграють і генетичні фактори.
Чому важливо знищити інфекцію
Особливість захворювання полягає в тому, що при відсутності знищення інфекції під час лікування загострення практично неминучі. Навіть якщо швидко впоратися з активним запаленням і загоїти виразку, навіть якщо зникне біль і покращиться самопочуття, — мікроб залишиться. За кілька місяців інфекція активізується і все повториться.
Єдиний шлях до справжнього одужання, а не «залікування» хвороби — перемогти інфекцію.